Впервые город упоминается в 1283 году как город Галицко-Волынского княжества, однако местные археологи утверждают, что город на 250 лет старше. Во время раскопок в центральной части города были найдены остатки зданий, оружие и керамическая посуда, датированные 10 веком, являющиеся доказательством того, что городу Ровно больше тысячи лет. Сейчас археологи продолжают искать легендарную арку, изображенную на гербе Ровно.
Существует несколько версий происхождения названия города, по одной из них назван он так из-за расположения на ровной низинной местности, в исторических документах город также упоминается как Ровенск, Ровное. Другая версия основывается на наличии у поселения мощных оборонительных рвов, заполненных водой, поскольку в прошлые столетия существовало даже городское предместье под названием Заровье.
Легенда о городе Ровно
Эта прекрасная легенда пришла к нам из 14 века! Легенда повествует о силе большой и настоящей любви и о том, на что способен человек ради единственной любимой женщины. Итак, в те далекие-далекие времена на территории Киевской Руси жил один князь по имени Велислав, был он человек благородных кровей и мужественного характера. Однажды, как это случается с совершеннолетними зрелыми для любви юношами, увидел он прекрасную девушку и безумно в нее влюбился. Но она отказалась быть его женой до тех пор, пока он не завоюет для нее 100 городов и селений. Храбрый юноша решил добиться любви возлюбленной во что бы то ни стало! Он собрал войско, и пошел завоевывать города. Прошло несколько лет, уже было завоевано 99 городов и селений. Юноша устал и был измотан, силы его были на исходе... И только сильная любовь к девушке и желание обладать ею не позволяли бросить всё и отказаться от данного ей слова. Через много дней похода по лесам и болотам он вдруг увидел небольшую деревушку, которая пряталась посреди густого леса. Вот она и стала РОВНО сотой по счету из всех завоеванных Велиславом городов и селений. Отсюда и пошло название города Ровно.
Сдержал настойчивый юноша данное слово, вернулся из похода и женился на своей прекрасной девушке (которая тоже сдержала свое слово!).
Як вважають Андрєєв О. А. та Дем'янова В. О., Рівне древнє місто, та ймовірно це той легендарний Суренж - столиця Дулібії. Місто Рівне (обласний центр) згадується, починаючи з ХІІІ ст. Назва словянська, прозора. Для хлібороба, можна сказати життєдайна: легко обробити землю і плекати врожай, коли поле рівне, без горбів та долин, не порізане ярами і не закидане камінням. Та Рівне - не лише назва міста, а й характер місцевості - плоскої, рівнинної. Схожі назви поселень Міжгір'я, Плоске, Курган та багато інших. Чому ж думки про походження назви міста розійшлися? Дехто проводить паралель між назвою Рівне - "Рівно" і називає ще Дубно, Ратно, Березно (є й інші поселення з назвами такого типу на Волині). Назви ці розкладаються так: Дуб-н-о, Рат-н-о, Берез-н-о, Рів-н-о. Ми бачимо, як змінюються при такому підході основи цих слів (суфікси і закінчення у них однакові). Тоді в назві Рівне(о) основа "рів" - оборонний рів мається на увазі. Назва походить від слова рів, рови, котрими була оточена рівенська фортеця, що знаходилася в долині ріки Устя.
Читаємо в паперах 16 століття, що поселення це зазначається під іменем Рівноє — Рівне, як волинський поміщик Іван Дичко продає своє селище князю Семену Василевичу Несвицькому. Наприкінці 15 століття Рівне ще було у властності князя Семена Васильовича Несвіжського, який після смерті своєї дружини переселився до Рівного і збудував тут найдревніший в цій місцині палац в сирій долині річки Устя. Окопав він острівець глибочезними ровами, зупинив гаттю воду в річці Усті, сповнюючи глибочезні й широченні рови водою.
У 1707 році Рівне описується в „Днєвнику і путєвих замєтках князя Куракина" під ім’ям Ровное (на польській мові - РУВНЕ, по-українськи РІВНЕ). Дослідивши старі укріплення древнього рівенського замку він припускає, що фундаментальними захисними фортифікаціями стояли рови і вали, котрими була оточена ця фортеця в долині р. Устя. Словник Сташевського з 1959 року надає „Rowne" — ім'я це не показує рівне поле, як говорить Брікнер, але виділяє кінцівку „но" до назви Рів. Підкріпляється це так само й вимовою сієї назви тутешніми мужиками — Рівне, до Рівного і т.д.
Цікаво, що перша згадка про місто датується 1283 роком й записана в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej» де згадується місто Ровно.Тому найпереконливішим видається "рівнинне" походження міста.
(з книги Сергія Шелухина "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів")
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
