Рівненщина. Серед розмаїття українських земель вона посідає гідне місце в сьогоденні нашої держави. Тут, у нашому краї, слов’янський першодрукар Іван Федоров створив свій "Буквар”, звідси прийшли в сьогодення нетлінні Пересопницьке Євангеліє та Острозька Біблія. В Острозі створював свою "Граматику” Мілентій – син першого ректора Острозької Академії Герасима Смотрицького. У Дермані зростав перекладач античної літератури Борис Тен. Там же народився і виріс прозаїк Улас Самчук. Рівненська земля гостинно приймала Григорія Сковороду і Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша і Миколу Костомарова, Лесю Українку і Миколу Лисенка. Її дорогами проїжджав безсмертний Оноре де Бальзак та основоположник нової єврейської літератури Ошер Шварцман. Тисячі героїв лежать у цій землі – козаки, чиї останки покояться у саркофагах церков на Козацьких могилах, вояки першої та Другої світових війн, серед яких серб Олеко Дундич, росіянин легендарний розвідник Микола Кузнєцов, незламний борець за волю України Ніл Хасевич, хасид, цадик Аарон Перлов, похований в Млинові. У Свято-Троїцькому монастирі міста Корця знайшла вічний упокій звеличена пушкінськими віршами Анна Оленіна-Андро. А на півночі області, в урочищі Юзефін, донині стоїть дуб князя Ігоря – цьому дереву вже більше 1300 років…

Цікава історія перлини Полісся – Рівненщини. Ми запрошуємо Вас перегорнути ще декiлька її сторінок.

Місто Р I В Н Е – обласний центр, який часто називають "брамою України”, оскільки усі основні шляхи та залізниці, які йдуть від західного кордону України, зустрічаються тут, сполучаючи країни Західної та Східної Європи.

Це місто з багатовіковою історією. Перша літописна згадка про нього датується 1283 роком. Територія сучасного м. Рівне та його найближчих околиць була заселена з давніх-давен – у передмістях Басового Кута, Тютьковичів, Нового Двору виявлено три поселення бронзової доби. Про те, що люди у цих місцях проживали і у перших століттях нашої ери, свідчить унікальна знахідка, зроблена у 1877 році – прикрашений різьбою римський щит та окремі римські монети ІІ століття…

У ХV с. Рівне отримало Магдебурзьке право. Протягом декількох століть місто входило до складу Речі Посполитої, а з кінця ХVІІІ ст. – до царської Росії. У 1919 р. в Рівному перебував уряд Директорії С.Петлюри. А під час Другої Світової війни Рівне стало столицею рейхкомісаріату "Україна”…

З-поміж пам`яток архітектури збереглася Свято-Успенська церква (1756 р.), де, за переказами, перед битвою з польською шляхтою Іван Гонта молився разом з гайдамаками. У центрі міста – Свято-Воскресенський храм (1895 р.), парафіяльний костел (середина ХVІ ст.) – нині це зал камерної та органної музики, Обласний краєзнавчий музей – колишня Рівненська чоловіча гімназія (1839 р.), окраса міста – сучасний Свято-Покровський собор.

К О Р Е Ц Ь "Свідки народної величі” – 63 км від Рівного

Корець (перша писемна згадка – 1150 р., "город Корчеськ"), в давнину знаходився на торгівельному шляху, що з`єднував Русь з Західною Європою, відігравав помітну роль в історії давньоруської держави. У 1258 р. в Корці перебував князь Данило Галицький, організовуючи оборону Волині від татаро-монголів. Протягом віків місто належало князям Острозьким, Корецьким, Чарторийським. У XVIII ст. стає одним з найбільших промислових міст Волині. Тут діяла фарфорово-порцелянова фабрика, вироби якої користувались великим попитом за межами краю (i навiть сервiс пiднесли Катеринi II). Упродовж своєї історії Корець для багатьох ставав місцем історичного пошуку та творчого натхнення. У 1612–1619 рр. тут мешкав педагог і перекладач Лаврентій Зизаній Тустановський, автор "Граматики словенської”. Через Корець пролягали маршрути просвітителя, філософа Григорія Сковороди. Відвідував Корець М.Костомаров. Тут перебували Т.Шевченко, Л.Українка, І.Франко. В сучасному Корці зберігаються пам`ятки історії та архітектури: залишки замку князів Корецьких, церква св. Миколая ХІХ ст., базиліанський монастир, малий палац кн. Чарторийських – яскравий взірець світської архітектури ХVIII ст., костел св. Антонія. А найчарівнішою перлиною в архітектурному ансамблі Корця є жіночий Свято-Троїцький монастир, що був заснований у 1620 році. На його території похована покровителька Корецької обителі Анна Оленіна-Андро, яка в юні роки своєю красою полонила О.Пушкіна.

О С Т Р О Г "Волинські Афіни” – 37 км від Рівного

Протягом віків Острог був культурним центром українських земель (місто згадується ще в Іпатіївському літописі 1100 року. В XIV-XV століттях воно вже було визначним освітнім, науковим і культурним центром, за що й отримало назву "волинські Афіни"). Тут три століття знаходилась резиденція славетного князівського роду Острозьких, що дав Україні видатних полководців, меценатів, покровителів православної церкви. В XVI–XVII ст. в Острозі діяла перша вища школа у східних слов’ян – слов’яно-греко-латинська академія. Острозька друкарня в 1581 р. здійснила перше у світі повне видання біблійних книг старого і нового заповіту церковнослов’янською мовою. В сузір’ї імен, що походженням, навчанням та викладанням в академії, науковою та літературною співпрацею пов’язані з Острогом – Герасим та Мілентій Смотрицькі, Іван Федоров, Іван Вишенський, Дем`ян та Северин Наливайки, Кирило Лукаріс, Петро Конашевич-Сагайдачний. Місто відвідали Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, тут здобув освіту Іван Огієнко. До архітектурний пам`яток міста належить замковий комплекс: житлова оборонна башта "Вежа мурована”, "Замок князів Острозьких” ХIV–XVII ст., Богоявленська церква XV–XIX ст., "Башта Нова” XVI ст., а також: Успенський костел XVI–XIX ст., Синагога ХVI ст., Луцька надбрамна башта XV–XVI ст. В Острозі діють експозиції історичного музею, музею книги та друкарства з нумізматичним відділом та музею історії Національного університету "Острозька академія”.

 Д У Б Н О – Т А Р А К А Н І В "Твердині над Іквою” – 40 км від Рівного

Місто Дубно згадується у літописах від 1100 р. як Дубен. Воно було розташоване серед неприступних боліт над рікою Іквою. Бурхливі події кінця ХVІ–ХVІІ ст. на теренах Дубна описано в повісті М.Гоголя "Тарас Бульба”. "Золотий” період Дубна припадає на останню чверть ХVIII ст., коли зі Львова традиційні контактові ярмарки, що славилися на всю Польщу, були перенесені до Дубна. Контракти сприяли росту чисельності жителів міста: купців, ремісників. Тут в різні часи перебували видатні українські діячі: І.Вишенський, В.Лисенко, польські – Т.Чацький, А.Мальчевський, французький принц Конде та інші. Сучасне місто залишається архітектурною скарбницею. Крім замкового комплексу тут знаходяться історико-архітектурні пам`ятки: синагога ХVI ст., Спасо-Преображенська церква ХVII ст., корпус келій монастиря кармеліток та комплекс будівель колишнього монастиря бернардинів ХVII ст., Іллінська та Георгіївська церкви поч. ХХ ст. При в`їзді в Дубно з Рівного, на острові, знаходився вже не існуючий Хрестовоздвиженський монастир, настоятелем якого на рубежі ХVI та XVII століть був Ійов Залізо (Іов Почаївський).

Визначною історико-архітектурною пам`яткою кінця ХІХ ст. є Тараканівський форт, який був збудований за останнім словом військової техніки на той час. Це бетонно-земляне укріплення, виконане з використанням цегли, цементу, чавунно-ливарних деталей. В центрі чотирикутного форту знаходилась двоповерхова казарма для господарських, складських і житлових приміщень гарнізону, який складався з артилерійської роти і штату коменданта, а також гарнізонна фортечна церква. Форт-застава біля Дубно був збудований силами головного інженерного укріплення при військовому міністерстві Російської імперії.

Д Е Р М А Н Ь "Дерманський світильник”

Дермань, Здолбунівського району (перша писемна згадка – 1453 р.) відома не тільки комплексом Свято-Троїцького монастиря (ХV ст.), а і як батьківщина Уласа Самчука та Бориса Тена – видатних українських письменників. Як писав Улас Самчук: "Дермань для мене центр центрів на планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився... Але також тому, що це справді "село неначе писанка”, з його древнім Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською семінарією...” За радянських часів твори Уласа Самчука можна було прочитати лише в спецфондах. Найвідоміші твори, які принесли письменнику світове визнання: трилогія "Волинь”, повість "Гори говорять”, романи "Кулак”, "Марія” .

М Е Ж И Р И Ч І "Монастир-фортеця” – 4 км від Острога

Острозька земля славиться своєю красою та великими православними святинями. Між річками Збитенкою та Вілією знаходиться мальовниче село Межиричі. В цьому колишньому містечку-фортеці з замком, оборонними мурами і вежами добре зберігся ансамбль будівель Троїцького монастиря-фортеці XV–XVII ст., Троїцька церква XV ст., стіни та башти поч. XVII ст., Свято-Троїцький чоловічий монастир, заснований монахами Києво-Печерської Лаври, вперше згадується в літописах у ХІІІ ст. Монастирське життя відроджене у 1991 році. Головною святинею його є ікона Божої Матері "Життєдательниця”, написана у ХІV ст. і привезена від Вселенського Патріарха князем Острозьким як подарунок і благословення за вірність, великі турботи та охорону святого православ’я.

П Л Я Ш Е В А "Шлях на Берестечко”

У затишному куточку Малого Полісся, в районі сполучення трьох областей – Волинської, Львівської та Рівненської, знаходиться державний історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви” (саме тут в буремні роки Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького в 1651 році відбулася одна із значних битв в історії України, відома як Берестецька битва). Тут, у цих священних для українців місцях, воювали та гинули за волю народу наші славні предки. Влітку 1651 р. на полях сіл Пляшева і Острів відбулась одна з найбільших битв визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. під проводом Б.Хмельницького. Для вшанування героїв Берестечка поблизу місця битви 1910–1912 рр. було створено архітектурний комплекс "Козацькі могили”, центром якого є Георгієвська церква в стилі українського бароко. Іконостас церкви, а також деякі внутрішні розписи виконані відомим українським художником І.С.Їжакевичем. На територію заповідника з сусіднього с. Острів була перевезена Михайлівська церква (побудована в 1650 р.).

П Е Р Е С О П Н И Ц Я "Пересопницьке Євангліє”

Пересопниця (перша письмова згадка датується 1149 р.), столиця значного князівського уділу (літописної Погорини), була претендентом на місце політико-економічного центру східної Волині. На пересопницькому престолі сиділи відомі представники династії Мономаховичів. Один з них, за легендою, Мстислав Ярославович (Німий) заснував монастир Різдва Пречистої Богородиці, зі стін якого судилося вийти у світ славетному Пересопницькому Євангелію ("Українська першокнига” 1556–1561 рр.). За встановленою з 1991 р. традицією на цій реліквії присягають на вірність державі Президенти України. Уславив с. Городок, яке нині широковідоме унікальною пам’яткою природи – мальовничою Вишневою горою, – барон фон Штейнгель, відомий громадський, політичний, державний діяч української держави, останній власник Городоцького маєтку. Разом з відомим українським істориком, археологом, етнографом М.Ф.Біляшівським у 1896 р. він відкрив в Городку перший на Волині музей старожитностей. На автотрасі Рівне–Луцьк знаходиться смт Клевань, згадувана під 1113 р., як Коливань в "Повісті временних літ”. Про історичні події в Клевані нагадують залишки замку князів Чарторийських та ранньобарочний Благовіщенський костел 1610 року.

БЕРЕЗНЕ "Краса рукотворна” – 66 км від Рівного

Дендропарк площею 30 га створювався протягом 20 років кропіткою працею ентузіастів, студентів та викладачів Березнівського лісового коледжу. В ньому росте близько 900 видів різноманітних порід дерев. Щоб ознайомитись з дендрофлорою, необхідно пройти близько 7 км оглядових доріг дендропарку.

На одному з крутих берегів річки Случ збереглися руїни середньовічного Губківського замку, зруйнованого шведами у 1708 р.

К Л Е В А Н Ь - 20 км від Рівного

Клевань існував вже з ХІІ ст. під назвою Коливань, а у 1458 році як власність князя М.Чарторийського зустрічається в писемних згадках. Наприкінці ХV ст. на пагорбі річки Стубли збудовано замок Федором Чарторийським з товщиною стін до 4-х метрів. По другу сторону від замку знаходиться костел Благовіщення (1610 р.). А в самому центрі містечка – Різдвяна церква (1777 р.) з дзвіницею (1844 р.).

М Л И Н І В - 53 км від Рівного

Перші відомості про Млинів належать до періоду панування литовського князя Олександра (1492–1506 рр.). В 1566 р. Млинівські землі стали власністю Григорія Ходкевича, каштеляна віденського та гетьмана литовського. Палац, який став однією з найбільших резиденцій польської знаті на Волині, був закладений у 1780 році за проектом Єфраіма Шрегера, придворного архітектора польського короля Станіслава Августа, а парк впорядкований садівником Діонісієм Міклером – одним з найвизначніших садівників свого часу. До 1939 року Ходкевичі проживали у флігелі палацу, який є пам`яткою архітектури класицизму на Україні. Зараз в колишньому приміщенні флігеля знаходиться Млинівський краєзнавчий музей. У Млинові похований хасид, цадик Аарон Перлов.

ГОЩА – 33 км від Рівного

Протягом XIV–XVII століть Кірдеї, а потім Гойські володіли Гощею. В цей період тут з`являється мурований замок, посилений земляними валами. Їх залишки можна побачити і сьогодні.

Аж до середини XVII ст. Гоща була одним з центрів протестантського руху соціанців, які збудували в містечку свою школу. В цій школі в 1603 р. здобував освіту Дмитро Самозванець. Серед пам`яток, які збереглися до сьогодні, – Свято-Михайлівська церква (1639 р.)

Справжня перлина Гощі – унікальний парк, закладений тут невідомим майстром садово-паркового мистецтва на початку XVIIІ ст., де досі ростуть ясени та каштани, стовбури яких досягають 2 метрів у діаметрі, та реліктове дерево гінкго. В північній частині парка розташовується маєток Валевських (кінець ХІХ ст.)

РІВНЕНСЬКИЙ ЗООПАРК

Рівненський зоологічний парк створено з ініціативи Рівненської міської ради у 1982 році. На сьогодні колекція тварин нараховує більше 150 видів з усіх континентів земної кулі, 24 з яких занесено до Міжнародних Червоних книг.

Працівниками зоопарку проводиться активна робота з відтворення рідких та зникаючих видів тварин, а також еколого-виховні заходи. У 1998 році Указом Президента України Рівненському зоопарку присвоєно статус об’єкта природо-заповідного фонду загальнодержавного значення. Для дітей та дорослих проводяться екскурсії територією зоопарку та в тераріумі.

Сім чудес Рівненщини

• Вузькоколійна залізниця Антонівка Зарічне (Володимирецький, Зарічненський райони).
• Тараканівський форт (Дубенський район).
• Історико-культурний комплекс м. Острога.
• Заповідник Поле Берестецької битви (с.Пляшева Радивилівського району).
• Свято-Троїцький жіночий монастир (м.Корець).
• Замок князів Любомирських (м.Дубно).
• Свято-Троїцький чоловічий монастир (с.Межиричі Острозького району).