За даними на другу половину XIX ст. у складі тогочасного Рівненського повіту Волинської губернії перебувало 13 міських поселень - повітове місто Рівне й 12 позаштатних містечок. Переважна більшість цих поселень ще з доби Речі Посполитої користувалася магдебурзьким правом: зокрема Межиріч (Корецький) і Тучин отримали його 1590 р., Стенань - близько 1596 p., Клевань - 1654 p., Горингород - 1777 p., Томашгород - 1778 p., Костопіль - 1783 р. У Рівному магістрат діяв уже наприкінці XV ст. (саме в цьому столітті магдебургію отримали численні інші міста Волині під литовською владою - зокрема Луцьк, Кременець, Дубно).
У міжвоєнний період (1925 р.) територію колишнього Рівненського повіту було поділено на кілька нових повітів у складі Волинського воєводства - Рівненський, Костопільський і Сарненський; статус позаштатних міст у складі цих повітів мали також Дубровиця та Корець. У 1930-х роках для цілої низки міст Рівненщини - Рівного, Дубровиці, Корця, Костополя, Сарн - місцеві ґмінні ради опрацювали проекти гербів, але офіційного затвердження на початку 1939 р. "дочекався" лише герб Дубровиці.
Магдебурзьким правом місто користувалося приблизно з кінця XV ст. На жаль, тогочасні автентичні документи про надання Рівному герба нині невідомі. Проте вважається, що саме відтоді емблемою міста став символ, пізніше (у 1796 р.) підтверджений указом Катерини II, - малюнок трьох з'єднаних веж із трьома брамами. Існує також пізніше тлумачення рівненського символу: три брами мали означати, що до міста з трьох боків вели три шляхи - Дубнівський, Острозький і Клеванський.
Водночас краєзнавець кінця XIX ст. Т. Отецький у праці "Місто Рівне" (1880) наводив відомості про печатку міста, прикладену до мирової угоди від 1642 p.: на цій печатці зображення шляхетського герба "Леліва" (на блакитному тлі - золотий півмісяць, над яким золота шестикутна зірка) і напис латиною "SIGILLUM CIVITATIS ROWNENSIS" ("печатка міська Рівненська"). Щодо зв'язку герба "Леліва" з побутом міста Т. Отецький не зміг дати чіткого пояснення (припустивши лише, що "Леліва" могла виступати на печатці як елемент герба давніших власників Рівного, князів Острозьких, - а отже, печатка з такою символікою могла виникнути ще в XVI ст.).
Офіційний герб міста (вже як повітового центру Волинського намісництва), затверджений указом Катерини II від 22 січня 1796 року, базувався на "старому" гербі, відомості про який до герольдії надіслало Волинське губернське правління: "У верхній частині щита герб Волинський. У нижній на блакитному тлі зображені в трьох з'єднаних срібних вежах три брами, на знак в'їзду до того міста з трьох боків. Такий герб здавна вживався".
У міжвоєнний період (1925) Рівненська ґмінна рада відмовилася від міського символу XVIII-XIX ст., віддавши перевагу описаній Т. Отецьким "Леліві" як нібито більш "історичному" гербові міста. Проект герба Рівного, підготовлений у 1930-х роках, мав такий вигляд: на блакитному тлі - золоті півмісяць і зірка, увінчані міською (кам'яною) короною з трьома зубцями. Цей проект, однак, так і не було офіційно узаконено Міністерством внутрішніх справ Польщі.
Башня символизирует город Ровно, у которого въезды с трёх сторон. С четвертой стороны в давние времена город обмывался сравнительно многоводной тогда рекой Устя. Голубой цвет символизирует красоту и величество, серебряный – невинность и чистоту, зёленый – надежду, радость, полный достаток, щедрость.
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
Магдебурзьким правом місто користувалося приблизно з кінця XV ст. На жаль, тогочасні автентичні документи про надання Рівному герба нині невідомі. Проте вважається, що саме відтоді емблемою міста став символ, пізніше (у 1796 р.) підтверджений указом Катерини II, - малюнок трьох з'єднаних веж із трьома брамами. Існує також пізніше тлумачення рівненського символу: три брами мали означати, що до міста з трьох боків вели три шляхи - Дубнівський, Острозький і Клеванський. 
наводив відомості про печатку міста, прикладену до мирової угоди від 1642 p.: на цій печатці зображення шляхетського герба "Леліва" (на блакитному тлі - золотий півмісяць, над яким золота шестикутна зірка) і напис латиною "SIGILLUM CIVITATIS ROWNENSIS" ("печатка міська Рівненська"). Щодо зв'язку герба "Леліва" з побутом міста Т. Отецький не зміг дати чіткого пояснення (припустивши лише, що "Леліва" могла виступати на печатці як елемент герба давніших власників Рівного, князів Острозьких, - а отже, печатка з такою символікою могла виникнути ще в XVI ст.). 
Офіційний герб міста (вже як повітового центру Волинського намісництва), затверджений указом Катерини II від 22 січня 1796 року, базувався на "старому" гербі, відомості про який до герольдії надіслало Волинське губернське правління: "У верхній частині щита герб Волинський. У нижній на блакитному тлі зображені в трьох з'єднаних срібних вежах три брами, на знак в'їзду до того міста з трьох боків. Такий герб здавна вживався". 
